Библиотека / Акафисты / Акафист Святому Духу / Икос 4 |
← Предыдущая глава |
Јкосъ д7 С™hмъ д¦омъ всsка душA живи1тсz, є3гw2 си1лою возстан0вzтсz къ nбщeнію воскресeніz всS создaніz въ послёдній чaсъ нhнэшнzгw вёка и3 въ пeрвый бyдущагw. ТогдA воздви1гни нaсъ и3з8 гр0бwвъ, не къ њсуждeнію, но къ б9eственному бlженству со всёми с™hми и3 съ бли1зкими нaмъ: Пріиди2, и3 и3збaви нaсъ t смeрти дух0вныz. Пріиди2, и3 дaждь нaмъ всегдA пaмzть смeртную. Пріиди2, и3 пред8 кончи1ною насhти нaсъ тёломъ и3 кр0вію хrтA. Пріиди2, и3 дaждь нaмъ ўспeніе ти1хое и3 съ чи1стою с0вэстію. Пріиди2, и3 сотвори2 свётлымъ нaше пробуждeніе t смeртнагw снA. Пріиди2, и3 бyди съ нaми, є3гдA предстaнемъ џному стрaшному судіи2. Пріиди2, и3 спод0би нaсъ ўви1дэти съ рaдостію ликyющее ќтро вёчности. Пріиди2, и3 ћкw с0лнце просвэти2 тогдA безсмeртнаz тэлесA нaша. Пріиди2, ўтёшителю дyше с™hй, и3 всели1сz въ ны2. |
Следующая глава → |